Розділ 10

       Коли вони йшли, Яриновський запитав:

       ― Зброя у всіх є?

       Астронавти по черзі відповіли, що так.

       Підійшовши майже упритул до банкетної зали, двері якої були відчинені, Яриновський, який ішов попереду, зупинився, приклавши вказівний палець правиці до вуст, тим самим показуючи, щоб було тихо.  Він витягнув свій мінібластер, який йому подарували, коли той завершував Університет Космічного Флоту. Решта наслідували його приклад.

       Начальник експедиції підійшовши до дверей зали, зазирнув усередину. Там нікого не виявилося. А може, їм так здалося? Яриновський дав знак, і решта астронавтів пішли за ним, тримаючи напоготові зброю.

       Дійшовши до середини, вони зупинилися, і роззирнувшись довкола, побачили у кутку зали велетенський екран. Сама ж зала була яйцеподібної форми з високою стелею. На стінах були зображені сузір’я та системи, які відомі людству ще з давніх-давен, до року, коли було зроблено останнє відкриття.

       ― Ось екран. – сказав пошепки Зелінський.

       ― Бачу. – так само пошепки відповів Яриновський.

       ― А де ж відеомагнітофон? – у пів голосу запитав Джулін.

       Начальник експедиції лише знизав плечима.

       ― Можливо, за екраном? – припустив він, і, тихо ступаючи, пішов у бік екрану, при цьому мінібластер тримаючи напоготові.

       Зелінський, Джулін та Нємцов пішли за Яриновський, тримаючи і свою зброю напоготові при цьому озираючись довкола себе.

       Дійшовши до екрану, Яриновський зазирнув за нього продовжуючи тримати зброю напоготові.

       ― Ось він. – показав начальник експедиції. – Я погляну що тут і як, а ви пильнуйте.

       Зайшовши за екран, Яриновський опинився у невеличкій кімнаті, яка, як він помітив, була схожа на операторську, звідки і здійснювався показ різноманітних фільмів. Це була кімната близько дванадцяти квадратних метрів у якій на стінах були вмонтовані полиці, де і стояли два відеомагнітофони та безліч касет. Так само, як і у кімнаті начальника експедиції, дискети та диски, про які повідомив Джулін. Вони знаходилися у цій кімнаті, і були розбиті на декілька груп. Тут були касети з фільмами різноманітного жанру: від жахів до комедій та фільмів для дітей, концертні програми, науково-популярні фільми, а також – і це не минуло повз увагу Яриновського – фільми про усі ті експедиції, які відбулися з 2074 по 2196 роки. Тут були стрічки як художнього, так і документального характеру. У кімнаті таких касет було більше половини від загальної кількості знайдених тут. Також був і розділ під назвою «МАНДРИ КРУЇЗНОГО КОСМОЛЬОТА «МІСЯЧНЕ СЯЙВО». Трохи нижче було зазначено: «ПЕРІОД КРУЇЗУ З 15 ТРАВНЯ ПО 30 ГРУДНЯ 2157 РОКУ». У цьому розділі було 244 касети, на кожній з яких стояли дата і час – той чи інший час та день круїзу. Касет з написами було 189. Решта 55 касет – це були касети без напису. Як відмітив про себе Яриновський, це були чисті касети, на які збиралися робити запис днів перебування круїзного лайнера у відкритому космосі.

       Астронавт підійшов до тієї частини полиці, на якій стояли касети з останніми записами. Над останньою з них значився підпис: «4 листопада 2157 року». Нижче стояв час: «09:00 – 23:50 незалежного часу».

       Узявши касету, Яриновський побачив, що вона готова до перегляду.

       Ставлячи її на місце, він подумав: «А де ж касета з останнім днем подорожі?»

       Увімкнулася радіостанція. На зв’язок виходив Зелінський.

       ― Борисе! Мерщій до нас! – гукнув він. – Ми дещо знайшли!

       Судячи з голосу другого астронавігатора, начальник експедиції зрозумів, що щось сталося, тому не став зволікати, і вибіг до банкетної зали.