Як до старту експедиції, так і до першого збору, часу залишалося мало.
Підготовка тривала, а тим часом на всіх планетах Сонячної системи встановили телестерео, щоб мешканці могли стежити за експедицією.
Більшість з тих, чиї імена було зачитано Прокуратором, вже приймали участь у деяких дослідницьких подорожах, але не за межами Сонячної Системи. За її межами побували лише капітан корабля Тодес Каспаро та його помічник в усіх дослідженнях – Фуцукі Ніяма. Усі хто спостерігав за космічними дослідженнями були здивовані лише одному імені – Пірсу Колінзу. Це був молодий хлопець, який лише рік як закінчив учбовий заклад. Та його ім’я було вже визнане у деяких колах зоряного десанту та колонізаторів Меркурія.
І ось він – день першого збору. Очікування стискало нерви, у залі відчувалася напруга.
Приміщення Міністерства управління космічними польотами здіймалося в небо хмарочосом у 250 поверхів, занурюючись під землю ще на стільки ж. Воно знаходилося у центрі столиці України.
Першого дня збору, і старту експедиції, усі очікували з великим нетерпінням. Що їх очікувало там, далеко за межами Сонячної системи, за сотні світлових років від Сонячної системи, за сотні світлових років від своїх рідних планет? Старт попереду. Ще є кілька днів до нього. А сьогодні, за декілька хвилин розпочнеться збір. Збір тих, чиї кандидатури вже розглянуто, і на кожного з них окремо, підписано наказ про вихід у відкритий космос.
Астронавти зібралися у велетенській актовій залі з куполовидною стелею. Вони сиділи за круглим столом поруч якого стояв зелений прапор із зеленим колом усередині якого містилася п’ятикутна зірка білого кольору – прапор Міжпланетної організації Есперанто планет Сонячної системи. (МОЕ ПСС). Усього прапорів було дев’ять. Біля кожного з них сиділи астронавти, і один стілець поки залишався вільним. На ньому сидітиме міністр, який і проведе сьогоднішній збір. Загалом зборів протягом тижня два: сьогодні – у понеділок і у п’ятницю. Окрім зборів, щодня, починаючи від сьогодні, астронавтам протягом усього тижня, – включаючи і вихідні, доведеться, що називається “висіти у “невагомості”.
І ось, нарешті, з’явилася фігура середнього зросту тієї самої людини, яка виступала напередодні по телестерео – міністр управління космічними польотами. Він сів на вільний стілець, і поклавши перед собою папку, почав:
– Я проведу обидва збори – сьогоднішній і той, що у п’ятницю. Тепер ось про що. З 2135 до 2184 рік відкрито і колонізовано понад 900 планет, які більш чи менш схожі із Землею і придатні для життя. Але перенаселення Землі вимагає від нас шукати планети для подальшого переселення із Землі. І ось відкрито ще одну таку планету. Сподіваюся, що у недалекому майбутньому ми і її колонізуємо. Але перед тим, як колонізувати знайдену планету, її необхідно обстежити, дізнатися, що являє собою її поверхня, повітряний простір, і тому подібне. Звичайно, якщо воно там є. І головне: треба дізнатися, чи придатна планета для заселення, чи є така можливість. Тривалість експедиції, тобто вашого перебування на планеті – тридцять незалежних днів. Окрім того, що за перебігом експедиції слідкуватимуть у ЦУПі трансляція вестиметься на всі планети нашої системи. Кожного незалежного дня ви маєте присилати звіти про зроблений вами обсяг роботи. Він має бути у вигляді фотознімків, карт та іншого. Далі... Перш за все, визначте, чи придатна планета для колонізації. Це повідомлення теж надішліть на Землю. Поки все. Міністр відкрив папку, і діставши кілька пластикових карток, сказав:
– Це індифікаційні картки з доступом. На кожного з вас є накази про призначення вас до дослідницької експедиції. Всі ви віднині маєте категорію спеціальності за будь-яким фахом – космічну. Але я бачу що тут не всі. Де вони?
– Румата Еліот та Пірс Коллінз були на практичних заняттях зоряного десанту. – відповів Тодес Каспаро. – І зараз вже летять до Землі. До старту вони встигнуть.
– Ну, гаразд. – сказав міністр. – Тепер ви можете йти.
Аксьонов і астронавти залишили велетенську залу.