Розділ 14

       У залі вже було досить багато людей. Одні танцювали, інші стояли курили або пили якісь напої, а хтось просто сидів, спостерігаючи за тим, що відбувається.

       Яриновський постукав себе по кишенях.                                          

– Схоже на те – сказав він – що у мене закінчилися сигарети. Треба купити.                                                                                        Він пішов, а троє астронавтів залишилися із жінкою, яка почала розповідати про тих, хто знаходився у залі, і з ким вона досить давно товаришує.                                                                                                               

– Не задовго до старту із Землі – почала Тетяна – на урочистості були запрошені як керівники планет Сонячної системи, так і систем та сузір’їв які входять до складу Галактики Чумацький Шлях. Але більшість – це мешканці планет Сонячної системи.                                                           

– Ось вже чотири десятиліття, як «Місячне сяйво» полетів просторами Всесвіту і не повернувся – сказав Зелінський – Що трапилося? Останнього разу його бачили на моніторах 5 листопада 2157 року.                

Підійшов і сів поруч Яриновський. Він мовчав. Його не залишала думка: як зв’язатися зі «Скафом-11»?                                         – Так – відповіла стюардеса – Того дня…                                            

Вона не закінчила фразу. До них підійшли двоє молодих хлопців у військовій формі Цивільного космічного флоту. Як встигли роздивитися астронавти, це були командир та пілот. З ними були ще п’ятеро жінок.      

– Це мої друзі – вказуючи на тих, хто підійшов, сказала стюардеса. – З ким маю честь розмовляти? – запитав юнак у формі командира.      

– Ваш колега – відповів Яриновський – Начальник експедиції космольота «Скаф-11», Яриновський Борис Станіславович.          – Колега, кажеш? – запитав юнак.                                                     

Слово «колега» він вимовив таким тоном, що стало зрозуміло: тут їх не чекали взагалі.                                                                – Ось що, колего – звернувся юнак у військовій формі до Яриновського, підкреслюючи неприязнь. – Моя вам порада: повертайтеся на свій «Шкаф» чи як він там у вас називається, і відлітайте на Землю.                 

– Але ж… – почав було Зелінський.                                                        

– Жодних «але»! – перебив його юнак у військовій формі. Потім звернувся до стюардеси, яка слухала їхню розмову, нічого не розуміючи, що відбувається.                                                                                                  

– Хто це?                                                                                             

– Капітане – сказала стюардеса. – Я вам потім усе поясню. Не будьте з ними занадто суворими. Це мої друзі.                                – Друзі?! – вигукнув юнак у військовій формі. – Минуло стільки часу, і у тебе з’явилися друзі! А ти дізнавалася про мету їхнього візиту сюди і хто вони такі?                                                                                                

Жінка мовчки опустила голову.                                                         

– Ні?! – крикнув капітан. – Тоді я тобі скажу! Вони прийшли для того, щоб знищити тебе, мене і решту тих, хто тут знаходиться!             

Він вихопив мінібластер. Наступної миті Яриновський хотів вдарити юнака у військовій формі по руці, щоб вибити зброю. Але, що це? Невже він промахнувся? Ставши на ноги, Яриновський помітив, що стоїть на місці юнака у військовій формі.             – Що за чортівня?! – вигукнув Борис.                                               

– А я кажу: летіть додому! – пролунав голос за спиною Бориса. – Це буде набагато ліпше і для вас і для нас.                               Яриновський вихопив мінібластер, і, повернувшись на 180°, натиснув на спусковий гачок. Промінь пройшов крізь військового і вперся у стіну.             

– Що тут відбувається, чорт забирай?! – вигукнув Яриновський і вихопивши рацію, вибіг із зали, а за ним і решта астронавтів.