– Джулін! Що ви тут робите? – запитав пошепки здивований Зелінський. – Я приніс касети.
– А хто керуватиме «Скафом-11», коли раптом цей вирішить політати? – Я поставив його на саморегулювання. Якщо «Місячне сяйво» кудись полетить, то наш космоліт полетить за ним на відстані декількох парсеків.
– Зрозуміло.
Тим часом продовжувалася розмова по Космонету.
– Але, як ви опинилися біля Койдера-III? – запитала кореспондентка. – Як? Та, навіть я не розумію, що зв сорок незалежних років планети можуть рухатися. Перед тим, як повернутися на Землю, ми повинні були побувати на Койдерані – другій планеті системи Кой дер, – та чомусь опинилися поруч Койдера-III – третьої планети, яка і затягнула нас на свою орбіту. Тепер ось вже другий незалежний день ми кружляємо навколо неї… – І ви не намагалися зв’язатися з Койдером-III, щоб якось повідомити про себе? – Чому ж? Намагалися… Але, нас чомусь, ніхто не бачив. Я взагалі не розумію, чому нас могли побачити астронавти із «Скафа-11», і чому нас бачите ви!
– Так, дуже цікавий факт. Та, думаю, що цим питанням краще зайнятися науковцям із Землі. – Так. Якщо команда зі «Скафа-11» нам допоможе потрапити хоча б на орбіту Землі, ми будемо їм дуже вдячні. – сказав Карпов з надією поглянувши на Яриновського.
– Мені самому цікаво… – сказав Яриновський, не чекаючи питання кореспондентки. – Тому я беру на себе відповідальність забезпечити повернення лайнера на Землю. Вибачте… – сказав він, і вимкнув Космонет. – Що ви робите?! – не зрозумів Карпов.
– Те, що потрібно знати, вони вже знають. А інше – коли повернемось. Ви мені дозволите зв’язатись з моєю командою? – Так, звісно, хоч я нічого і не розумію… Але, нічого іншого мені не залишається, як тільки довіритися вам… – Тарнавський, зв’яжіться з Джуліним. – сказав Яриновський.
− Джулін тут. – відповів замість нього Зелінський.
– А хто на «Скафі»?
– Шеймберг, Нємцов, Тарнавський та жінки. – відповів Джулін, і додав: – космоліт на автопілоті буде слідувати за круїзним лайнером. Ми можемо керувати «Місячним сяйвом», а наш космоліт слідуватиме за нами на відстані кількох парсеків без нашої допомоги.
– Гаразд. – сказав Борис, і трохи подумавши, наказав: – Нехай жінки перейдуть сюди. Шеймберг теж. Інші нехай залишаться там.
Тамазов відразу побіг у бік виходу з «Місячного сяйва» передавати наказ начальника експедиції. Через кілька хвилин на «Місячне сяйво» зайшли Лілія, Оксана, яка повинна була перевірити захист круїзного лайнера щоб вирішити, чи придатний він для перельоту. Повернувся Петро Тамазов, та прийшов Шеймберг.
– Усі добралися нормально? – почули по рації ті, хто знаходився на «Місячному сяйві» голос Нємцова. – Так – тихо відповів йому Яриновський. – Усе гаразд.
– Я можу розстикуватися? – запитав Нємцов зі «Скафа-11».
– Так. Даю дозвіл.
Через кілька хвилин коли на круїзному космольоті вже почалися приготування до перельоту, усі відчули легкий поштовх. Це розстикувався «Скаф-11». Яриновському стало якось не по собі, але він швидко привів себе до тями. Там, на «Скафі-11» залишився його найкращий поранений друг. Але йому він довіряв найбільше.