Поки відбувався цей діалог, головне світило планети вже майже закотилося за горизонт. Дванадцять годин, про які говорив спостерігач добігали кінця.
І ось прийшов час коли необхідно було змінюватися.
У кабіні екіпажа спрацював пристрій для переговорів.
Одягнувши шолом, у кабіну екіпажу забіг Вавилов.
– Ваш час перебування на планеті закінчується. – почув він. – Чекайте нас поруч печери.
– Зрозумів. – відповів інженер зв’язку та зйомок.
За хвилину Євген вийшов з космольота.
– Ну, що? – запитав представник сузір’я Козерога.
– Ми повинні чекати їх поруч печери. – сказав Вавилов.
– Гаразд. – відповів представник сузір’я Водолія.
За хвилину астронавти об’єднаної експедиції із Сонячної системи та усі без винятку стояли поруч входу до печери де знаходився портал інтелекту. Іще за хвилину вони побачили вогонь космольота який стрімко наближався у їхній бік.
– Летить. – прошепотів Кудінов.
– Бачу. – так само прошепотів Павлюк у відповідь.
І ось космоліт без пізнавальних знаків здійснив посадку поруч групи яка стояла біля печери. З нього вийшло кілька постатей. Відразу їх роздивитися було неможливо. Коли вони підійшли ближче, ті, хто стояв поруч входу до печери, побачили що це такі ж як і ті, кого дванадцять годин тому за міжгалактичним часом змінили.
– Ми прилетіли. – сказав один із них. – Ви можете летіти.
– Ніхто нікуди не полетить. – сказав представник сузір’я Водолія.
– Не зрозумів. Що трапилося?
– Ви заарештовані.
– Ми? За що? Ви мабуть, нас сплутали із землянами. Це їх варто заарештувати за їхні задуми.
– Кого варто заарештувати, – сказав Павлюк, знімаючи шолом, – так це вас.
Зрозумівши що вони можуть дійсно бути заарештовані, а крім того на утворення, де мешкає ця цивілізація може втратити не тільки право на дослідження нових утворень, але і буде накладено великий штраф на цю систему, один із них вигукнув:
– Я хочу знати за що нас заарештовані?!
– Вас поки затримали а не заарештували. – відповів представник сузір’я Лева. – Ви затримані за підозрою у скоєнні протиправних дій по відношенню до жителів іншої цивілізації.
– Ви не маєте права! У вас немає ніяких доказів!
– Навпаки. – відповів Максимович. – Доказів більше ніж достатньо.
– Блеф!
– Гаразд. – сказала Бахоріна. – Коли так, полетіли з нами у покинуте місто.
– Ми нікуди не полетимо!
– У чому справа? – запитав представник сузір’я Лева. – Значить, земляни кажуть правду?
– Гаразд! – гаркнув пілот космольота без пізнавальних знаків. – Летимо у місто!
Ті, хто прилетів на Ріатлу космольотом без пізнавальних знаків, хотіли сісти у свій літальний апарат, та їх зупинив представник туманності Андромеди.
– Ви, – втім як і земляни, – полетите на нашому космольоті. І у тому випадку, якщо буде доведено чиюсь невинність, ми того відпустимо і віддамо літальний апарат.
Бачачи, що іншого виходу окрім того, що погодитися немає, команда, яка прилетіла на Ріатлу космошльотом без пізнавальних знаків попрямувала на космоліт із символікою експертної групи.
– Ви у покинутому місті були? – запитав Павлюк, звертаючись до пілота
Той заперечливо похитав головою.
– Гаразд. Я покажу.
Той кивнув і сів за штурвал.