Не встиг монітор комп’ютера вимкнутися, як на моніторі телестерео з’явився чоловік років сорока-сорока п’яти із зовнішністю більш схожою на мешканця Меркурія, ніж Землі. Вперше його обрали на посаду Міністра управління космічними польотами коли йому було 23 роки. З того часу Власовець ще раз був обраний на посаду Міністра управління космічними польотами. Зараз добігав кінця його вже другий і останній термін перебування на цій посаді.
Без затримок Міністр розпочав свій виступ:
– Шановні друзі! Я не буду в черговий раз говорити про те, як, коли і за яких обставин було винайдено штучне життя і що з того вийшло. Лише нагадаю про те, що 2097 року було завершено телепартацію на Плутон – останню і саму далеку планету нашої системи. За двадцять один рік після того у щойно відкриту систему на кілька планет було телепартовано групу мешканців Сонячної системи. Звичайно, це, як ви усі розумієте, був крок, на який було змушене піти керівництво Сонячної системи. Зараз готується до телепартації чергова група бажаючих. Днями ж, спочатку у системі Космонет, а потім і у системі Світового Мозку, з’явилася інформація про те, що, начебто, на одній із планет, із числа тих, які були колонізовані вихідцями із Сонячної системи, вже тривалий час її мешканці живуть за законами первістних людей. Нам необхідно перевірити цю інформацію. Власне, для цього на замовлення Цивільного флоту Сонячної системи та за наказом Прокуратора і збирається дана експедиція. Збір команди та знайомство між її членами відбудеться у понеділок, 18 березня та у середу, 20 березня поточного року. А зараз наказ про збір експедиції прочитає Прокуратор.
Зображення Міністра змінилося новим написом: «Виступ Прокуратора Сонячної системи Грачова Дмитра Дмитровича».
Коли напис змінився зображенням, Павлюк та усі ті, хто спостерігав за виступом спочатку Міністра, а зараз і Прокуратора системи, побачили, що у порівнянні з попереднім виступаючим, Прокуратор на вигляд мав від 25 до 30 років, і усім своїм виглядом був схожий на мешканця третьої планети Сонячної системи. Судячи з усього, він нещодавно закінчив службу у збройних силах. Це було видно з його військової виправки, з того, яка була у нього постава. На посаду Прокуратора Грачова було обрано вперше, і наступного року завершується його перший термін перебування на цій посаді
Так само, як і Міністр управління космічними польотами, не втрачаючи ані хвилини, він почав:
– Наказ «Про збір та старт експедиції дослідницького космольота «Сонячне сяйво» до системи Тукана на планету Ріатла, де за повідомленнями інформаційних систем Світового Мозку та Космонет, мешкає цивілізація яка вже досить давно не має жодних зв’язків із Всесвітом. Призначити начальником експедиції керівника інституту утворень Всесвіту, історика за фахом, Павлюка Петра Анатолійовича. Окрім нього до складу експедиції включити наступних астронавтів:
НАЧАЛЬНИК ЕКСПЕДИЦІЇ, ІСТОРИК – Павлюк Петро Анатолійович
АСТРОНАВІГАТОР – Токарєв Віктор Андрійович
ПІЛОТ – Власенко Андрій Вікторович
ХІМІК – Шеймберг Антон Ігорович
КЛІМАТОЛОГ – Абраменюк Петро Леонідович
ІНЖЕНЕР-ТЕХНІК – Бабенко Антон Дмитрович
ЗВ’ЯЗКОВИЙ – Вавилов Євген Валерійович
БІОЛОГ – Гавриленко Микола Максимович
ФАХІВЕЦЬ З ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ – Давигора Анатолій Павлович
КАРТОГРАФ – Пугачов Олег Володимирович
ОПЕРАТОР ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ – Самойлов Петро Петрович
До основної групи включити шість бійців силової підтримки військово-космічного флоту Сонячної системи:
Абдулін Василь Анатолійович Абдулатіпова Світлана Павлівна
Дабижа Олексій Петрович Бещук Валерій Геннадійович
Пінчук Володимир Васильович Скакун Анатолій Петрович
Коли Прокуратор почав читати прізвища тих, хто увійшов до складу експедиції, Петро Анатолійович зрозумів, що експедиція складатиметься з астронавтів з усіх планет системи без винятку. Це трохи ускладнювало завдання, адже він не дивлячись на те, що вже в черговий раз очолить експедицію, яка вийде у відкритий космос, проте це перша експедиція із астронавтів з усіх планет системи, яких доручать йому у відкритому космосі далеко за межами як системи так і Галактики.
Прослухавши прізвища тих, з ким йому доведеться працювати, юнак побачив, що це повністю нова команда, з якою доведеться ознайомитись із самого початку.
Прочитавши останнє прізвище, Прокуратор завершуючи свій виступ, сказав:
– На усіх учасників експедиції скласти характеристики, і відправити на затвердження. Щасливого вам польоту, панове!
Коли зображення на телестерео зникло, Павлюк вимкнув його і діставши настільну карту Всесвіту, почав шукати на ній систему Тукана і планету Ріатла.
Після того, як юнак вивів на комп’ютері за допомогою сканера ту ділянку карти Всесвіту, куди доведеться летіти його команді, він побачив, що система Тукана майже удвічі більша за Сонячну, а планета Ріатла стоїть під третім номером. А значить, це – третя за розмірами планета у системі. Узявши тепер загальну карту Всесвіту, Петро Анатолійович поміряв відстань від Ріатли до Землі. Після деякого обчислення, він з’ясував, що відстань до Землі складає 684 світлові роки. На дорогу в один бік це займе 6 незалежних днів.
Вимкнувши комп’ютер і сканер, Павлюк узяв список який склав, коли Прокуратор зачитував прізвища тих, хто полетить у складі експедиції. Дійсно у порівнянні з командою, яку він очолював минулого разу, тепер з усіма доведеться знайомитися спочатку.
Юнак мигцем зикнув на годинник. Час добігав до обідньої перерви.