Розділ 16

       Сівши за пульт, Новохатський натиснув кілька кнопок, і відчинив люк.

       Відразу у космоліт увірвалася хвиля теплого повітря.

       Нонна вибігла з космольота, і, розставивши руки почала кружляти у танку.

       – Виходьте! – покликала геофізик товаришів.

       Роман сперся обома руками на отвір люка, і висунувся на пів корпусу. Теплий вітер вдарив йому в обличчя.

       – А знаєте, друзі, – відхилившись від виходу, звернувся Новохатський до своїх товаришів, – судячи з усього, Нонна права. Тут дійсно можна дихати. І дихати на повні груди. Усі виходьмо із космольота на повітря!

       – Як же це так? – підходячи до начальника експедиції запитала геофізик. – Адже буквально тридцятого червня тут було проведено випробування. І ви знаєте, я не здивуюся, якщо точнісінько така ж ситуація і у нашій системі.

       – А звідки ти знаєш, що і Сонячній системі така ж ситуація? – запитав у дівчини Кириленко.

       – Так, я не впевнена у цьому – відповіла Скакун. – Але, не дивлячись на це, не дивлячись те, що ми не проводили у Сонячній системі подібних досліджень, візьмусь стверджувати, що і там така ж ситуація. І судячи з усього, на усіх планетах.

       − Добре. – відповів інженер біологічного захисту. – А як ти поясниш те, що вийшовши у відкритий космос, ніхто з нас не зможе залишити космоліт без скафандрів та шоломів?

       − Ми цього напевне не знаємо, бо ще навіть не починали досліджень. Але, якщо виникне потреба, то я можу зайнятися цією справою. – дівчина поглянула на начальника експедиції, наче запитуючи у нього: «Дослідити простір навколо планети?»

       − Так. – відповів Роман. – Звичайно, у відкритому космосі ми не зможемо обійтися без скафандрів. – Але у звичайній ситуації те, що відбувається у просторах космосу, аж ніяк не впливає на планети. Але зараз обставини можуть складатися зовсім інакше.

       − Що ти маєш на увазі? – запитала астронавігатор.

       − Я маю на увазі те, що процеси, які почалися у космосі після випробування винаходу Нікола Тесла, можуть впливати наприклад виключно на світила систем.

       − А на планети? – знову запитала астронавігатор.

       − На планети якщо і є якийсь вплив, то це відбувається якось по-іншому. Як? Цього я поки не знаю. Про це ми дізнаємося після дослідження… Сподіваюся на це… А зараз нам треба дізнатися що відбувається, чи точніше відбулося з тутешнім головним світилом. У відкритий космос підемо разом.

       Проте, астронавти не встигли залишити межі планети. Цієї миті вони помітили станції, які були ними випущені.

       − Роботи повертаються. – сказав начальник експедиції, поглянувши в оглядове вікно. – Гаразд. Подивимося, що вони принесли. Але так чи інакше, ми маємо подивитися, як складаються обставини з головним світилом системи.

       Геофізик дістала кілька аркушів, і віддала їх Романові.

       − Я до лабораторії. – у черговий раз сказала дівчина. – Тільки, знаєте, я не впевнена, що цього разу нам вдасться щось знайти.

       − Проте, перевірити треба. – відповів Новохатський.

       Геофізик кивнула на знак згоди, і зайшла у космоліт.

       − Судячи з усього, – сказав Новохатський, коли Скакун зникла у космольоті, – тут така ж історія, як і у Сонячній системі.

       − Так. – погодилася Вероніка Леваніна – астрофізик і планетолог, яка увійшла до складу команди в останній момент. – Але, що ж могло статися під час випробування?

       Новохатський тільки знизав плечима.

       − Єдине, що я можу сказати, – відповів Роман, – так це те, що нам все ж доведеться вийти за межі планети, і дослідити головне світило системи.

       − А якщо ми це зробимо зараз? – запитав Марко.

       − Зараз? – перепитав начальник експедиції.                                      Він поглянув на незалежний годинник. Минуло десять хвилин, але новин від Скакун ще не було.  

       Діставши рацію, Роман зв’язався з геофізиком.

       − Нонно! Ми зараз полетимо і подивимося, як складаються обставини з головним світилом системи.

       − У мене все! – вигукнула дівчина. – Я зараз буду!

       − Гаразд. – відповів Роман. – Ми чекаємо.

       Минуло близько сорока незалежних секунд, і Скакун вибігла із космольота.

       − Як вам це? – запитала вона, піднявши над собою аркуш паперу.

       − Що це? – запитав Новохатський.

       − Запитання поставлене невірно! – вигукнула геофізик. – Зрозуміло, що «це», як ти, Романе, кажеш, – результати дослідження. Головне – що тут! – вона протягнула начальникові експедиції два аркуші паперу.

       − Ну, і що тут? – запитав Роман, беручи з рук Нонни аркуші.

       − Що там? – запитала Романа Вероніка.

       Новохатський підняв угору руку, цим самим даючи зрозуміти, щоб йому поки не заважали.

       − Оце так! – вигукнув начальник експедиції, прочитавши до кінця звіт. – Невже коли ми проводили випробування, викликали імпульс?

       − Саме так. – підтвердила Скакун. – І мало того! На даний момент він поширюється Всесвітом, руйнуючи, головним чином світила систем та сузір’їв.

       − А його можна якось ліквідувати? – запитала Вероніка.

       − Можна. – відповіла Нонна. – Але ми зараз цього зробити не зможемо. У нас нема достатнього обладнання.

       − Августо! – звернувся Новохатський до зв’язківця. – Ти маєш доповісти на Землю про ситуацію яка склалася на даний момент.

       За три незалежні хвилини Петрухіна вийшла на зв'язок.

       − Романе! Був наказ повертатися!

       − Ми повернемося тільки тоді, – відповів Новохатський, – коли у повному обсязі виконаємо свою роботу.

       – Але ж нам наказали повертатися! – стояла на своєму зв’язківець.

       – Все! – гримнув начальник експедиції. – Вони віддають накази на Землі і їх ніхто не має права ослухатися! А я віддаю накази тут. І їх так само ніхто не має права ослухатися. Робота продовжується!

       – А як же ми виконаємо її до кінця не маючи обладнання? – запитав інженер-пілот.

       – А магнітна гармата для чого? – так само запитанням на запитання відповів начальник експедиції.

       І дійсно. Не дивлячись на те, що відсутні прилади для проведення подібних робіт, їх можна спробувати виконати за допомогою магнітної гармати.

       – Значить, – підсумував начальник експедиції, обводячи пильним поглядом товаришів, – заперечень не буде. А коли так, – ми продовжимо роботу у відкритому космосі.