Розділ 5

       Час, який було відведено на підготовчі збори астронавтів, так само, як і час, що залишився до старту, промайнув досить швидко.

       На Землі і на решті планет Сонячної системи були встановлені підсилювачі сигналу задля того, щоб за перебігом експедиції мали змогу слідкувати мешканці інших планет.

       Ранок 13 травня 2197 року виявився так само теплим та безхмарним, як і решта днів до цього. О 07:00 температура повітря становила +15°С.

       Старт призначено на 12:00 за Гринвічем. Проте, вже усе було готово до того моменту, коли начальник експедиції скомандує: «Старт!», і космоліт відірветься від поверхні планети, візьме той само курс, яким сорок років тому летів круїзний лайнер.

       З самого ранку на бориспільському космодромі метушилися люди. Зараз йшла остання перевірка дієздатності різноманітних систем як на борту космольота, так і за його межами. У Борисполі було наче у вулкані.

       Велася пряма трансляція електронними засобами масової інформації. Беруться різноманітні інтерв’ю у тих, хто так чи інакше причетний до організації цієї експедиції.

       Окрім основної групи астронавтів та бійців силової підтримки у складі двадцяти спецназівців, в останній момент було вирішено відправити по одному кореспондентові як електронних засобів масової інформації, так і решти інформагентств від Землі та решти планет Сонячної системи задля того, щоб постійно надавати свіжу інформацію з місця подій. Подібний захід проводиться не вперше, за виключенням двох експедицій: січневої 2147 та вересневої 2184 років. Тоді для такої кількості представників мас-медіа не було передбачено місць на космольоті.

       Крізь гучномовці, які стояли усюди по космодрому, долинали голоси астронавтів, які в останнє перед стартом перевіряли дієздатність систем.

       ― Почати відлік часу, який залишився до старту! – віддав нову команду начальник експедиції.

       ― До старту залишилося дві хвилини і три чверті! – почув він у відповідь.

       ― Перевірити дієздатність системи навігації!

       ― Система навігації працює бездоганно! – почув він у відповідь.

       ― Зв’язок.

       ― У нормі!

       ― Система броньового захисту.

       ― У нормі!

       ― Система біологічного захисту.

― У нормі!

       Почувся голос одного із астронавтів, який вів відлік часу.

       ― До старту залишилося шістдесят п’ять хвилин і три чверті!

       Борис Яриновський продовжував.

       ― Радарні установки.

       ― У нормі!

       Поки йшла перевірка працездатності приладів, усі без винятку затамувавши подих, слідкували за тим, що відбувається у Борисполі.

       Вже не один десяток років у відкритий космос відправляється експедиція від Сонячної системи. Усі вони були найрізноманітнішими за характером: від військової розвідки до наукових та дослідницьких. Їх завдання було теж різним: від розвідувальних операцій до пошуків цивілізацій та нових планет для колоній землян.

       Екіпаж космольота «Скаф-11» – саме таку назву обрано для космольота, начальником експедиції якого призначено Бориса Станіславовича Яриновського ― отримав завдання з’ясувати причини, через які не повернувся на Землю круїзний космоліт. До складу цієї експедиції увійшли молоді за віком, але досвідчені астронавти, за плечима яких не одна година виходів у відкритий космос. Зараз на них покладаються великі сподівання.

       ― До старту залишилося сім хвилин і тридцять п’ять секунд!

       ― Увімкнути двигуни! – у черговий раз віддав команду Яриновський.

       Було чути як увімкнулися двигуни.

       ― До старту двісті десять секунд!

       ― Зрозумів! До старту двісті десять секунд!

       ― Стартувати на швидкості шість світлових місяців!

       ― Зрозумів!

       Коли були запущені двигуни, астронавти цього навіть не відчули.

       ― Усі системи у повному порядку! – повідомив начальник експедиції. – Незабаром стартуємо. Бажаю усім вдалого польоту і щасливого повернення додому! А зараз починаю відлік часу, що залишився до старту!

       Як ті, хто знаходився безпосередньо на космодромі, так і ті, хто стежив за стартом по астробаченню, зараз усі їхні погляди були прикуті до смуги №2 де стояв космоліт. Усі з тривогою та сподіванням дивилися на космоліт, який за кілька секунд відірветься від поверхні планети, і залишивши спочатку межі Сонячної системи, потім Галактики Чумацький Шлях, візьме курс у бік системи, про яку говорив Зелінський. Як би не почалася ця експедиція і як би вона не закінчилася, вони все-таки мають повернутися до своїх родин!

       Дивлячись на секундомір, Яриновський продовжував відлік часу, що залишився до старту.

       ― П’ятнадцять, чотирнадцять, тринадцять…

       Здавалося, що в усіх тих, хто зараз спостерігає за подіями у Борисполі, завмерло не лише дихання, але і зупинилося серце. І хоча ця експедиція вже не перша, за подіями які розгорталися на космодромі, слідкували з тривогою бо саме вона для більшості астронавтів була першою. Це одна з найнебезпечніших експедицій у житті кожного з них.

       Час що залишався до старту завершувався. Яриновський завершував його відлік.

       ― П’ять, чотири, три, два, один! Вдалого польоту, панове!

       Космоліт відірвався від поверхні Землі, і, зробивши коло над космодромом, наче кажучи усім «до побачення», і узяв курс на захід.

       За кілька хвилин космоліт зник з поля зору.