Розділ 9

Чим ближче космоліт наближався до головного світила системи, тим ставало очевидніше, що його так само як і решту світил Всесвіу необхідно якнайшвидше рятувати. Зірка, яка стльки часу обігрівала спочатку Землю, а потім, коли була заселена і решта планет системи, і їх, зараз перетворювалася у білого карлика, після чого Сонце вибухне як наднова. Завдання членів команди – не допустити цього. Дорогоцінного часу втрачати не можна було. Саме тому Новохатским було вирішено розділитися на три групи, щоб у трьох місцях одночасно провести заміри, і дізнатися, яка частина свіила найбільше втратила гравітацію.

       Коли космоліт перебував на відстані 2000 кілометрів від Сонця, Роман Давидович звернувся до товаришів:

       – На даний момент ми маємо розділитися на три групи. Ми не будемо робити так як це робимо зазвичай, бо не час гратися у лотерею. Команда буде розбита на групи у аких складах: на капсулі дослідження проводитимуть Марія Меринова, Нонна Скакун та Тихон Кривцун. На шатлі працюватимуть Вероніка Леваніна, Анфіса Нємцова та Анаолій Вікендорф. А ми працюватимемо на космольоті.

       – А може варто було б розділитися на чотири групи? – запитала Меринова.

       – Ідея не погана, – відповів їй Наум. Він піднявся зі свого крісла. І збирався йти у відсік де стоять капсула і шатл. – Та проблема у тому, що у нас не чотири а три літальні апарати. Саме ому усі ми склали три групи.

       Борищак поглянув на Новохатського, ніби запитуючи: «Ну, що, правий я чи ні?»

       – Наум абсолютно правий. – відповів начальник експедиції. – У нас лише три літальних апарати: космоліт, власне, де ми зараз і знаходимося, капсюла та шатл.

       І дійсно. Відтоді, як було розпочато колонізацію планет Сонячної системи, – а саме з 2074 року – оді і почалися перші польоти за межі сонячної системи з метою дослідження амтешніх утворень та планет кі ам знаходяться. Спочатку космольоти були обладнані лише капсюлами. Але саме ому що ці літальні апарати були невеликими за розмірами, було прийнято рішення обладнати космольоти додаково шалами, які могли вмістити у 6 разів більше пасажирів, ніж капсюла.

       Начальник експедиції оглянув тих. Хто працюватиме за межами космольота. Усі вони були готові залишити головний літальний апарат.

– Нам час. – коротко сказав Новохатський.

       Половина команди пішла до ангару де сояли літальні апарати трохи менші за сам космоліт.

– Останнє і основне. – сказав Новохатський, коли члени двох груп вже були поруч дверей які вже відчинилися.                                             

Усі зупинилися, аби почути, що скаже начальник експедиції.  

– Зв'язок тримати постійно.

       Кивнувши на знак згоди члени груп вийшли з каюти.

Коваль вже сидів поруч пульта чекаючи команди від новохатського, аби випустити капсюлу та шатл з космольота.

       – Ну, що? Усі готові? – запитав Новохатский у рацію.

       – Так! – почув начальник експедиції голоси Наума та Анфіси.       

– Можна летіти! – віддав команду Роман.

       – Дякую за дозвіл, – сказав Борищак.

       Заревіли мотори. Марія кинулася до вільного посадочного місця. Два літальних апарати потихеньку виїхали з ангару, і поїхали у бік компресорного відсіку.

       Коваль поклавши руку на важіль, чекав, поки капсюла та шатл наблизяться до люка зоб відразу відчинивши його їх випустити у відкритий космос.

       – Удачі, хлопці! – почули вони голос начальника експедиції, коли двері компресорного відсіку зачинилися за ними і було чутно лише легке гудіння відсмоктуючих повітря помп.                                                        

Наближаючись до люка за яким відкритий космос, астронавти увімкнули на овну поужність сисему біологічного захисту. На Землі так багато років боролися з різноманітними інфекціями, щоб можна було дозволити собі захворіти невідомим вірусом. Нехай і у Сонячній системі. Ризикувати було безглудою справою.

       – Амінь… – тихо вимовила Нонна, знаючи, що начальник експедиції її все одно не почує, а команда зрозуміє.

       Двері виходу з космольота трошки відхилилися. Усі відчули як на них щось невидиме почало давити.                                                  

       – З Богом! – сказав Наум, і повів капсулу до вже майже відімкнених дверей.

       Коли літальні апарати залишили межі космольота, Марко відразу зачинив люк.  

       – Тепер і наша черга почати роботу. – сказав Новохатський, коли капсюла та шатл розлетілися у різні боки. – Ми полетимо навпростець.