Післямова

    Минуло три місяці після підписання угоди між системою Блакитного Місяця і Сонячною системою про передачу планети Леазот керівництву Сонячної системи.

    На цей час було зібрано ще одну експедицію яка 25 вересня 2150 року відправилася на планету Леазот.

    Ще до старту на планету, яка стала новим членом Сонячної системи (починаючи з 2150 року до складу Сонячної системи входило 13 планет: Меркурій, Венера, Земля, Місяць, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон, а також Трансплутон, Вулкан та Леазот, який не так давно став членом системи не дивлячись на те, що знаходиться на великій відстані), а також Сонце – головне світило системи – астронавти з’ясували, що планета, яку подарувало керівництво системи Блакитного Місяця, астронавти з’ясували, що планета робить один оберт навколо своєї орбіти, тобто рік на планеті триває 494,14 земні роки. Доба на Леазоті триває трохи більше земного року.

    Не дивлячись на велику відстань, після завершення експедиції почалася телепартації на Леазот тих, хто бажає заселити планету.

    У 2184 році систему Блакитного Місяця спіткала катастрофа, причини якої з’ясувати так і не вдалося. Припускають, що загинуло 2/3 від загальної кількості планет. Астронавти дотепер сперечаються про те, скільки планет було у системі Блакитного Місяця і скільки загинуло. Питання ще залишається відкритим.

    Саме тому не збереглося даних про те, скільки підписів стояло на документі, засвідчившому передачу планети Леазот керівництву Сонячної системи, тому, що ані оригінала, ані копії документів не збереглося. 

ЛЮТИЙ – ТРАВЕНЬ 1998 РОКУ.