Наступного незалежного дня на 9:00 незалежного часу у каюті начальника експедиції зібралися астронавти для проведення наради з приводу ситуації, яка склалася після зникнення команди капсули.
Цю невеличку нараду відкрив Євген Вавилов.
– Минула вже майже незалежна доба відтоді, – почав він, – як зник зв’язок з командою капсули і вони зникли. – Євген звернувся до Шеймберга. – Антоне! Ти коли ходив у місто, що ти там бачив?
– Ще до того, як ми пішли у покинуте місто, – почав Антон, – в усіх нас були різні думки щодо зникнення команди капсули. Основною з них була версія про те, що наших товаришів викрали місцеві мешканці для проведення над ними ритуалу пов’язаного з магією. Так ось. Ця версія не підтвердилася.
– Що ти маєш на увазі? – не зрозумів Давигора.
– А те, що жодних слідів ні місцевих мешканців, ні наших колег у місті нема. Це дійсно покинуте місто.
– А що воно собою являє? – запитав зв’язківець.
– Це велике місто. Побудоване у такому ж стилі, як і на Землі. Тут є і різноманітні театри, музеї, стадіон та інші навчальні, розважальні комплекси. Також є кілька великих фабрик та заводів які судячи з усього, свого часу працювали на повну потужність.
– Отже, – підсумував Євген, – версія про проведення над нашими колегами експериментів пов’язаних з магією виключається. До речі! Ти казав, що вже коли поверталися то бачили літальний апарат який пролітав над вами. Не помітили, ніяких пізнавальних знаків?
Антон та ті, хто був з ним у місті заперечливо похитали головами.
– А ти не виключаєш, що це просто елементарний збіг обставин? Що це космоліт, який просто міг пролітати над планетою? Цілком можливо, що він летів десь в іншому напрямку, скажімо, на іншу планету, в іншу систему?
– Можливо. – погодився хімік. – Проте, особисто вас, − тепер вже Шеймберг звертався до усіх астронавтів, які залишилися на космольоті, − не насторожує те що космоліт був без пізнавальних знаків?
– Не забувай, − втрутився у розмову Давигора, − що він міг бути придбаний в одній із систем і летів у свою систему де на нього і нанесуть знаки тієї системи, яка його і придбала. Такий варіант тебе влаштовує?
− Авжеж! – вигукнув Антон. – Коли ми тільки прилетіли сюди, на нас теж вчинив напад космоліт, «придбаний однією із сусідніх систем»! Вам, панове, не здається, що занадто багато збігів? Це тільки робота Гільдії!
– Так. – відповів зв’язківець. – Це більше схоже на правду. А зараз – до роботи!