Приміщення Архіву ФБРАЯСС так само як і головний корпус, мав дев’ять поверхів. Але на відміну від головного корпусу, приміщення Архіву було набагато більшим. Вестибюль та коридор якими цього разу йшов Муха, за своїми розмірами були такими ж як і у приміщенні, з якого він вийшов у супроводі військовослужбовця. Такі ж фотографії, які розповідали про історію закладу. Тільки цього разу вестибюль та коридори мали іншу форму. Вони мали форму приміщення у якому і перебував вчений із Києва.
Кабінет Джека Федлі знаходився на восьмому поверсі.
Підійшовши до дверей, Муха вже не намагався прочитати напису, бо знав, що це йому не вдасться.
У порівнянні з тими кабінетами, у яких вже побував Олександр Йосипович, цей був найменший; принаймні, так здавалося на перший погляд. Площа його була приблизно вісім-десять квадратних метрів. Напроти вхідних дверей висіла велика карта. На ній можна було розгледіти п’ять материків, які були розфарбовані різними кольорами. Було видно неозброєним оком, що внизу власноруч зробили наклейку, на якій стояв судячи з усього рік, коли і було виготовлено карту: «2057». Поруч висіла точнісінько така ж карта. На ній вже можна було роздивитися рельєф тієї чи іншої місцевості. І на цій карті, так само, як і на тій, що висить поруч, був наклеєний шматок паперу, на якому стояв той само 2057 рік.
– Ну, ось, Олександре Йосиповичу, – звернувся до Мухи Федлі, вказуючи на одну із карт. – Це – політична карта світу зразка дві тисячі п’ятдесят сьомого року. Кольори, які нанесені на карту – це території країн, які тоді існували на Землі.
Підійшовши до карти, Муха почав шукати назву міста, у якому він мешкає. Нарешті знайшовши, він голосно прочитав спочатку назву міста, а потім і назву країни, яку було нанесено великими літерами: «УКРАЇНА».
– Україна… Україна… – шепотів вчений.
Він підійшов до карти, Олександр Йосипович з’ясував, що свого часу Україна межувала із такими країнами, як Росія, Білорусь, Молдова та Польща. Потім вчений знайшов на іншому континенті кілька міст над якими пролітав, коли летів до Нью-Йорка, і так само з’ясував, що колись на третій планеті Сонячної системи існувала така держава як Сполучені Штати Америки.
– А ось ця карта, – звернувся до вченого Джек Федлі – це фізична карта як тодішнього часу, так вона залишається і тепер. Не дивлячись на те, що кордонів не існує, фізичні дані цих територій залишаються незмінними.
– А у вас є окремо карти країн, які колись існували? – запитав Муха.
– Так. – відповів військовослужбовець. – У нас є карти держав які потім розпалися і таким чином утворилися нові. Доречи, Україна та Білорусь, які останніми у Європі з’єдналися, забравши між собою кордони, втім, так само, як і Росія, свого часу входили до однієї великої держави, яка мала назву Союз Радянських Соціалістичних Республік. Або скорочено СРСР.
– Так. Це, звичайно цікаво. – погодився Муха. – Але, ви ж розумієте, що я не історик, а вчений, якому дано завдання…
– Я про це пам’ятаю. – перебив Олександра Йосиповича Федлі. – Але це я вам розповідаю саме тому, що ви не історик і цією проблемою ніколи не займатиметеся.
– А взагалі-то, – мовив Муха, – дякую за розповідь. Дуже цікаво. А тепер ось про що. Де мені знайти дані, які мене більше за все цікавлять… – Олександр Йосипович наступної миті виправився. – Точніше, не мене, а тих, хто мене сюди прислав?
– Стосовно того, за чим ви сюди прилетіли, то потрібну інформацію знайдете на п’ятому поверсі.
Подякувавши, Муха залишив кабінет Джека Федлі, на прощання лише піднявши угору руку.