Розділ 5

    Планетоліт, пасажирами якого були Марнер, Плошвар та Зарубін мчав однією з вулиць міста, яке було столицею планети Охма-5.

    -Місто, яким ми мчимо – пояснив Марнер землянинові – саме велике у системі.

    -А скільки років місту? – поцікавився Зарубін.

    -Пів мільйона років. – відповів Марнер.

    Плошвар почав зниження, і незабаром зупинився. Вийшовши з планетольота, Зарубін побачив велетенське приміщення, входом до якого слугувала шестикінечна зірка Саме приміщення конструкторського бюро де розробляються різноманітні проекти, було так само схоже на зірку. Воно було саме велике у системі. Висота його складала 2740 поверхів.

    -Ну, ось ми і прилетіли. – сказав Марнер, звертаючись до Зарубіна.

    -Саме високе приміщення. – повторив про себе Зарубін.

    Марнер, Плошвар та Зарубін підійшли до входу до приміщення конструкторського бюро. Ліворуч від входу висіла табличка з цифрами які означали номер поверху ы назвою відділу. Після короткого такого переліку були намальовані схеми коридорів розташованих на тому чи іншому поверсі. Стрілки вказували шлях до відділів. Відділ проектування космольотів знаходився на 1370 поверсі.

    Зарубін помітив, що список, який висів поруч входу починається числом «1370». Він питальним поглядом поглянув на Ольстера.

    -Решта приміщення знаходиться під поверхнею. – пояснив Ольстер.

    -Під планетою? – здивувався землянин.

    -Так. – підтвердив Ольстер. – А що?

    -Так, нічого.

    Зарубін намагався не виказувати свого захоплення, яке легко можна було пояснити. Жодного приміщення збудованого на планетах Сонячної системи не було, яке б починалося ось так як тут.

    Марнер поглянув на годинник. Циферблат на одному з його щупалець показував час: 10:56 за часом планети.

    -Нам час. – сказав Марнер.

    Зарубін ствердно кивнув головою, і усі утрьох увійшли до приміщення конструкторського бюро.