Розділ 1

    Залишився тиждень до Нового 2147 року.

    До цього усіма улюбленого свята готувалися мешканці Землі. Також святкування планувалося провести і на решті планет Сонячної системи.

    Наступного року виповнюється 50 років з того часу, як була завершена колонізація планет системи.

    З березня до червня 2074 року були колонізовані 5 з 9 планет Сонячної системи. Ними стали Місяць (Місяць тут узято у якості планети у зв’язку з тим, що починаючи з 1 січня 2000 року він вже не був супутником третьої планети Сонячної системи), Марс, Меркурій та Сатурн. А з червня по серпень 2097 року була колонізована решта планет серед яких Юпітер, Уран, Нептун та Плутон.

    Тринадцятого січня 2147 року стартує експедиція до системи Жовтої Зірки на планету Монід, де як проінформували електронні засоби масової інформації, два з половиною незалежних роки тому загинула експедиція під керівництвом Михайла Гаркавенка. 

    Готувати експедицію до польоту доручили молодому астронавтові Петрові Шнипіру, який вже вдруге з того часу, як працює у Центральному Міжзоряному Бюро (ЦМБ) – а працює він там на протязі п’яти років – поведе експедицію у відкритий космос.

    Саме цей молодий, високий, з блакитними очима, виправкою військової людини, і як про нього ще говорять співробітники по ЦМБ, з відмінним почуттям гумору,  двадцяти чотирирічний юнак, три роки тому очолив першу зоряну експедицію. Це був перший випадок, коли на пост начальника експедиції призначено молодого астронавта. Тоді призначення Шнипіра було для багатої несподіванкою.

    Ось що про ту експедицію писало газетно-журнальне видання «Світ Всесвіту»:

    «Тринадцятого червня 2144 року стартує експедиція, яку очолить молодий астронавт Петро Шнипір. Експедицію у відкритий космос мав вести 45-річний Василь Пашков, який працює у ЦМБ протягом чверті століття. Сам Пашков виходець однієї з центральних областей України, звідки переїхав до столиці. Через хворобу, яка переслідує його вже протягом двох з половиною тижнів, він не зміг очолити цю експедицію. Після ретельного обстеження Пашкова, його кандидатуру як начальника експедиції було знято. Тому замість нього експедицію очолив Петро Шнипір якому двадцять один рік».

    А ось фрагмент статті того ж видання від 22 грудня 2146 року, яке висловлює думку про те, що експедиція очолювана Гаркавенком, яка вийшла у відкритий космос слідом за Шнипіром, і малася повернутися за рік не залежно від результатів пошуків, навіть після того, як минуло два з половиною роки, не повернулася.

    «Тринадцятого січня 2147 року стартує експедиція під керівництвом Петра Шнипіра. Ця експедиція вже друга у житті молодого астронавта.

    Завдання експедиції під його керівництвом, з’ясувати причину, з якої не повернувся Михайло Гаркавенко та його товариші, які за версією однієї з газет Сатурна, загинули на планеті Монід, що знаходиться у системі Жовтої Зірки.

    …Побажаймо ж успіху Петрові Шнипіру та його товаришам!»

    Такими словами завершується ця стаття, яка займає дві сторінки видання.

Як і тоді, так і тепер спецвипуск розійшовся усіма планетами Сонячної системи. Були встановлені радіопередавачі за допомогою яких за перебігом експедиції мали змогу спостерігати мешканці усіх без вийнятку планет Сонячної системи.