Розділ 12

       Дослідження порталу підходило до свого завершення.

       – А знаєте, друзі, – раптом заговорив Фурсов. – У мене таке відчуття, що ми знаходимося у якомусь такому місці, де об’єднана уся інформація, яку ми тут зібрали.

       На мить усі зупинилися.

       – Так воно і є. – нарешті погодився із представником силової підтримки Лесик.

       – Судячи з усього, – вступила у розмову Світлана Копиль, – місце де ми зараз знаходимося, схоже на щось таке, звідки можна контролювати ту другу частину інформації, яку нам вдалося зібрати. Точніше це не місце, а майданчик.

       – Так. – погодився Фомочкін. – він площею приблизно у сто квадратних метрів.

       – Тут є ще один майданчик. – повідомив Павлюк по рації. Він чув усю розмову астронавтів. – На відміну від того, тут можна контролювати усю інформацію, яка міститься у порталі.

       – Поки ми ще тут, – сказав Зиремпа, – пропоную перевірити те, як він працює.

       – Як? – запитала Мухамедшина.

       – Зараз ми знаходимося на тому місці, звідки можна контролювати весь портал. – пояснював Михайло. – А коли так, то можна подумки виділити якусь галузь, і подумати про конкретну подію у минулому, теперішньому чи майбутньому.

       – Ти гадаєш, у нас вийде? – якось невпевнено запитала Нифонтова.

       – Якщо портал ділить тих, хто потрапляє під його вплив навпіл, значить він реагує на присутність біологічного тіла. А коли так, то він має спрацювати і так як я пропоную його перевірити.

       – А чому б і ні? – підхопив ідею Зиремпи Максимович. – В решті решт ми маємо остаточно переконатися, що він діє.

      – Я зараз спробую зосередитися на тих подіях, коли було винайдено штучне життя, і дізнаємося яку інформацію нам видасть портал часу.

      Михайло зосередився на подіях, які відбувалися у далекому 2030 році. Коли портал відкрив даний рік, Михайло почав перелічувати починаючи із січня:

    – Січень та лютий – ніяких суттєвих подій не трапилося. Березень. Середина місяця. У ці дні вченими генетиками винайдено штучне життя. За короткий час воно набуло так би мовити популярності. Спочатку поширювали на третій планеті Сонячної системи, а після заселення решти планет системи його почали купувати і тамтешні мешканці.

      – Ура-а-а! – закричали хором астронавти, відчуваючи близьке завершення дослідження.

      – Гаразд. – сказав Максимович. – Яка його дія на минулий час ми дізналися. Зараз перевіримо те, як він діє на теперішньому часі.

      Обравши розділ «Космонавтика, відкриття та дослідження планет які знаходяться за межами Сонячної системи, він зосередився на планеті, яку вони досліджують на даний момент. Портал інтелекту видав інформацію про те, що планета на якій зараз знаходяться астронавти із Сонячної системи була заселена 2098 року. А далі Максимович отримав ту ж інформацію, яку астронавти вже знають.

      – І тепер залишається майбутнє. – сказала Вікендорф.    

   Так само як Зиремпа та щойно Максимович, вона зосередилася. Проте цього разу Софія обрала для експерименту подальші події пов’язані з дослідженням Ріатли.

       За кілька секунд вона промовила:

       – Планета Ріатла повторно буде колонізована у 2050 році мешканцями…

       Вона не закінчила.

       − Я не можу побачити точну назву системи. – нарешті сказала дівчина.

       − Добре. – відповів Павлюк. – Головне ми переконалися у тому, що він працює, і тепер можна сказати що він діє в усіх вимірах часу. Гаразд, друзі. Ми свою роботу виконали. А зараз нам час повертатися. Усі по місцях!