Розділ 1

    Поки космоліт із символікою Сонячної системи знижувався у супроводі п’яти космольотів на незнайому планету, усі астронавти дивилися в ілюмінатори.

    -Скільки не дивлюся – звернувся один астронавт до іншого – не бачу жодного знайомого сузір’я. Куди ми потрапили?

    Замість відповіді той лише знизав плечима.

    -Єдине що я можу сказати – втрутився у розмову Тарасюк – так це те, що тут сузір’їв удвічі більше, ніж ми знаємо. І усі вони нам незнайомі.

    Космоліт увійшов у повітряний простір планети. Воно не відрізнялося від повітряного простору на Землі.

    Коли космольоти увійшли у повітряний простір планети, астронавтам здалося, астронавтам здалося, що вони зараз задихнуться. Проте, за тридцять секунд усе нормалізувалося.

    За кілька хвилин космольоти здійснили посадку.

    За дві з половиною хвилини після входження у повітряний простір планети, було видно її ландшафт. Придивившись, астронавти із Сонячної системи побачили унизу геометричні фігури.

    -Мабуть будинки. – висловив припущення астронавт, який сидів праворуч від начальника експедиції.

    -Мабуть – відповів Тарасюк – це щось інше, але не будинки. Хоча, хто його знає…

    Хтось хотів ще щось сказати своєму сусідові, але не встиг.

    -Ого! – вигукнув астронавт із Юпітера – Тут тяжіння, космос мене проковтни, у декілька разів сильніше, ніж на Землі!

    -Тут воно у декілька разів сильніше, ніж у тих системах, що мені довелося побувати! – сказав той само астронавт, що сидів поруч Тарасюка.

    Космоліт із символікою Сонячної системи і ті, хто його супроводжував здійснили посадку на тверду поверхню планети, і поле тяжіння стало слабшим.

    Вийшовши з космольота, астронавти побачили на одному із космольотів які їх супроводжували малюнок, намальований зірками. Такий само малюнок був і на решті космольотів. Мешканці планети виявилися у два-два з половиною рази нижчими за астронавтів. Астронавти з подивом дивилися то на істот, то на космольоти з дивними малюнками на борту.

    Так продовжувалося більше п’яти хвилин.

    -Космос мене проковтни! – вигукнув Тарасюк. – Вони ж такі маленькі! Навіщо їм космольоти, які не підходять їхньому зросту?

    -Так, дійсно. – погодився з ним астронавт з Марса, який стояв поруч нього.

    -А ми зараз у них про усе запитаємо. – сказав астронавт з Місяця, і звернувся до істот, які стояли неподалік них.

    -Що це за планета? Куди ми потрапили?

    У відповідь пролунав якийсь писк. Але тепер він звучав якось особливо. З інтонації можна було зрозуміти, що їх, прибульців, про щось запитують. Але, про що?

    -Можливо з ними спробувати спілкуватися якось інакше? – Запитав один астронавт іншого. – Можливо, мовою Всесвіту?

    Він задав те саме питання мовою Всесвіту, але у відповідь вони почули той само писк. А за якийсь час пролунав писк, в інтонації якого вони знову впізнали запитання, що і минулого разу.

    -Жодних результатів, космос мене проковтни! –вигукнув Тарасюк. – Як же з ними спілкувалися?

    Минуло ще хвилини дві-три. Маленькі істоти бачили, як прибульці жваво розмахували руками. Можна було здогадатися, що вони про щось радяться.

    Ті, хто стояв поруч космольотів з дивними малюнками про щось почали радитися. Було чутно приглушений писк. За три хвилини до Тарасюка підійшов представник Охми-5.

    -Ігоре Івановичу, а якщо з ними спробувати поспілкуватися за допомогою думок? Я маю на увазі спробувати передавати їм свої думки?

    -А що, ідея не погана. – погодився начальник експедиції. – Тільки я не впевнений, що у нас щось вийде. Але спробувати треба.

    І, зосередившись, він почав передавати свої думки стоявшим неподалік них істотам.

    «Доброго дня. Нас цікавить, що за планета, де ми знаходимося».

    «Доброго дня. Ви знаходитеся у системі Жовтої Зірки на планеті Емрак».

    -Ура-а-а! – Хором вигукнули астронавти. – Вийшло!

    «А хто ви? Звідки прилетіли до нас і з якою метою?»

    «Ми із Сонячної системи, і прилетіли з мирною метою».

    Тарасюк розповів про мету експедиції.

    Декілька хвилин відповіді не було.

    Нарешті було дано відповідь:

    «Гаразд. Ми проведемо вас до готелю, а наступного дня ми продовжимо знайомство».

    Не встиг той, хто вів переговори від супроводжуючих експедицію завершити фразу, як відразу з’явився планетоліт незвичайної форми. Він був ще більших розмірів, ніж апарати поруч яких стояли істоти. На ньому, загалом, як і на тих, поруч яких стояли істоти, був напис.

    Тарасюк поглянув на того, хто вів з ними переговори. На погляд Тарасюка один з місцевих мешканців відповів:

    «Напис означає: «Система Жовтої Зірки, планета Емрак».

    Поки стоявши неподалік Тарасюк передавав йому інформацію, з’явилися крісла для пасажирів.

    -Здається, це для нас. – сказав посланець Юпітера, звертаючись до Тарасюка.

    -Так. – відповів той. – Нас хочуть провести до готелю.

    Астронавти від Сонячної системи попрямували до літального апарату.