Розділ 7

    Наступного дня Зарубін прокинувся раніше ніж звичайно.

    Піднявшись з ліжка він пішов до ванної кімнати поголитися. Сьогодні у нього зустріч з Кханом Охми-5 Уїльямом Дуайтом. Зустріч відбудеться о десятій годині. На ній буде порушено лише одне питання, яке стосується передачі планети Леазот керівництву Сонячної системи, планети, яка розташована на відстані 3,26 астрономічні одиниці від Охми-5. Леазот – планета земної групи, і саме тому ніхто з мешканців системи Блакитного Місяця не зміг на ній оселитися. Саме тому Кханом Охми-5 було прийнято рішення про передачу Леазота під юрисдикцію керівництва Сонячної системи.

    Час невпинно йшов уперед. Ось стрілки на циферблаті показували 09:45.

    Разом з десятим ударом годинника двері відчинилися, і у номер увійшла людина у цивільному. Судячи з його військової виправки, не важко було здогадатися, що це один з тих, хто нещодавно поступив на службу до збройних сил Кхана. Зарубін оглянувши увійшовшого, визначив, що прийшовшому за ним від вісімнадцяти до двадцяти років. Також було видно, що увійшовший не є вихідцем Охми-5. Найімовірніше за усе, це був виходець планети Такохо.

    -Мене звати Ієгова. – відрекомендувався увійшовший. – Я один з воїнів армії Кхана.

    І, наче передбачаючи питання Зарубіна, додав:

    -А без військової форми тому, щоб не привертати увагу.

    Не дивлячись на те, що вояки Кхана у більшості випадків носили цивільну форму, їх вже знали як мешканці Охми-5, так і мешканці решти планет системи Блакитного Місяця.

    -Я готовий. – коротко казав землянин.

    -Вас очікує Його Світлість. – пропускаючи уперед Зарубіна, сказав Ієгова.

    Вийшовши слідом за вченим із Землі, Ієгова зрівнявшись із Зарубіним, і, йдучи з ним у ногу, провів вченого із Землі до планетольота який їх очікував.

    Слідом за Ієговою, який заходив останнім, двері літального апарату зачинилися, і піднявшись, він попрямував на північний схід, де як зрозумів Зарубін, і знаходиться резиденція Кхана.

    -Зараз десята сорок п’ять. – сказав Ієгова, звертаючись до землянина. – До резиденції летіти сорок хвилин. А поки лабіринтами дійдемо якраз вчасно будемо на місці.

    Аеробусами, які належать Його Світлості, Зарубін ще не літав, і тому з великою цікавістю розглядав форму літального апарату у якому летів.

    Аеробуси, які належали Його Світлості, мали форму ромба, а у середині більше схожі на урядові, ніж на військові. Три відкидні крісла, стільки ж диванів, зроблених із найкращих порід червоного дерева. З такого ж дерева був виготовлений і стіл який стояв посередині салону і крісла у яких сиділи пілот, Ієгова та Зарубін. Належність планетольота урядові вказував прапор та герб які було нанесено на його корпус.

    Поки вони летіли над велетенським містом, Зарубін не відвертаючись від ілюмінатора, які було вмонтовано поруч кожного крісла, дивився на велетенське місто, тому, що у окові ілюмінатори майже нічого роздивитися було не можливо.

    Приміщення, над якими вони пролітали, здавалося, були збудовані з дитячого конструктора, а пішоходи, яких ледве можна було роздивитися, здавалися мурашками, і кожен з них був зайнятий своєю справою. Велетенське місто жило своїм життям, звичайним для його мешканців. Життям, до якого Зарубін вже звик, і вважався тут своїм, не дивлячись на те, що він вчений з третьої планети Сонячної системи. І настане день, коли йому Зарубіну, доведеться повертатися на свою рідну планету.

    Нарешті пілот оголосив:

    -Починаю знижуватися. 

    Зарубін вже вкотре відчув, як його притисло до крісла. Він роззирнувся довкола, але пасків не виявилося. До крісла його притисло потоком повітря, яке знаходиться зовні. Таке ж відчуття здолало Зарубіна і під час зльоту. Але тоді йому це здалося набагато швидше. Зараз, коли планетоліт йшов на посадку, а місто стрімко збільшувалося, Зарубіну здавалося, що вони спускаються неймовірно повільно.

    Нарешті Зарубін відчув легкий поштовх, після того він відчув що можна рухатися. Землянин зрозумів, що вони здійснили посадку.

    Зарубін побачив, як Токігава Ієгова закликав його залишити космоліт і йти за ним.