Розділ 5

       У житті кожного з нас щось відбувається вперше. Першокласник – вперше йде до школи, астроном відкриває першу свою планету чи утворення, а космонавт вперше виходить у відкритий космос.

       Приблизно ось так трапилося і зі мною.

       Я – начальник експедиції дослідницько-пошукового космольота «Зоряний скороход» – Максимович Олександр Ігорович.

Після відбуття із Землі ми нарешті почали знайомитися.

Справа у тому, що команду нашу збирав Космічний Флот: вірніше цивільний відділ, який займається спорядженням дослідницьких та пошукових експедицій. Відомо, що кожен з нас пройшов спецпідготовку, і ні у чому, майже, не поступається іншим. Кожен має декілька фахів, але на «Зоряному скороході» у кожного лише один. Що стосується наших характерів, то тут ми могли сподіватися лише на психологів, які підбирали цю команду.

Наші зустрічі перед польотом були швидкоплинними і мало інформованими, аби ми могли познайомитися ближче. Зустрілися ми усі разом тільки перед самим відльотом із Землі. Тут я і дізнався, що до команди увійшли два моїх товариша.                                                                         

З Олександром Носулічем я був знайомий досить давно. Я знаю, що йому 33 роки, що за його плечима десятки виходів у відкритий космос – як у Сонячній системі, так і за її межами він неодноразово брав участь у космічних експедиціях.  

       Із стереофотографом Світланою Литвиновою я літав в усі свої експедиції. Захоплення фотографією привело її на роботу у Банк Супутникового Спостереження планети Земля, що дало змогу без вступних іспитів бути зарахованою до Університету Космічного Флоту. Ця експедиція у мене вже третя за ліком. З Іриною я побував на Марсі і на дослідженні системи К4110 поруч систем Домерг, Вайдемоса та Генезіса.

       Стосовно інших членів моєї команди, то з ними я лечу вперше.

       Третій член нашої експедиції – пілот «Зоряного скорохода» Олександр Кудінов...»

Максимович перестав писати. Дістав папку з досьє на кожного члена команди і почав читати, дещо записуючи для себе з того, що прочитав.

“... Йому 29 років. Походженням він з Венери. Останнє місце роботи міжзоряний космічний корабель «Скаф-11» у якості пілота. Мислення: гіпотетичне, стратегічне. Закінчив УКФ з факультету «Навігація космічних та міжпланетних перельотів».

Мені здається, що він дуже замкнутий у собі, хоча вже знайшов собі друзів серед членів експедиції.

       Четвертим членом нашої експедиції є наша інженер зв’язку та зйомок Ірина Гаркавенко: 21 рік, землянка. Працювала на пункті супутникового зв’язку з космольотами Космічного Флоту. Мислення: гіпотетичне, комунікабельне. Закінчила УКФ з факультету «Технічне забезпечення космольотів» за фахом «Стереофотограф». Зараз вона сидить у навушниках, і весь час щось тихенько говорить – така його робота. Зв’язок в решті решт може стати нашою єдиною надією і втіхою почути рідну Землю.  Коли летиш у незвідане, – все може трапитися, і треба бути готовим до усіляких несподіванок нових світів.

Віктор Морозенко та Любов Леваніна із самого початку польоту замкнулися у себе у лабораторії, перевіряючи придатність приладдя, яке їм видали перед польотом...».

Максимович відкрив іншу папку і почав її читати:                            

«Так, Віктор Морозенко: 32 роки, землянин, до того працював в біохімічному інституті дослідження космічних видів у якості дослідника тваринного світу. Пройшов курси «Вірусологія», «Нейропсихічні засоби впливу», «Гіпноз», «Психологія прийняття рішень». Закінчив УКФ з факультету «Хімія та біологія земних та космічних видів».                        

«Любов Леваніна: 21 рік, землянка, випускниця Університету Космічного Флоту з факультету «Хімія та біологія земних та космічних видів». Більше про неї нічого на відомо.»

Олександр Максимович виписав собі деякі данні із справ на кожного астронавта, що летить з ним на нову планету. Полиставши справи, він зупинився на справі Копиль Світлани, трохи почитав її і почав писати: «Та найбільшу цікавість у мене викликав наш бортовий інженер – помічниця Олександра Кудінова – Світлана Копель: 22 роки, землянка. Останнє місце роботи: компанія «Космотех» у якості помічника головного техніка. Мислення: гіпотетичне, комунікабельне, стратегічне. Закінчила УКФ з вищим балом свого факультету «Технічне забезпечення космічних кораблів». Від компанії «Космотех» в 21 рік була призначена делегатом на Меркурій. За відвагу нагороджена орденом Сонячної системи. Зарахована у запасний склад зоряного десанту».

       Я дещо чув про її подвиги під час колонізації Меркурія, але бачу вперше. Я гадав, що Світлана набагато старша, а їй лише 22 роки. Серйозність обличчя, з яким вона дивиться на показники приладів, запевнила мене у тому, що на нього можна повністю покластися.

       Але наше знайомство з командою довго не триватиме. Як тільки «Зоряний скороход» вийде із зони гравітації Землі і ляже на курс у напрямку системи, де знаходиться дослідницька команда Петра Павлюка, ми усі ляжемо до криогенних камер. А зараз дехто з членів моєї команди із сумом дивиться в ілюмінатор, де ще видно Землю. І лише Олександр Кудінов дивиться туди, куди ми усі прямуємо – до системи Тукана на планету Ріатла, як її вже назвали у Міністерстві системи навігації.

       З того часу як телескопи дев’ятнадцятого століття змінилися на нові засоби спостереження за зоряним небом, видима його частина – Метагалактика – відповідно теж розширилася, і це призвело до відкриття нових зірок, планет, систем і утворень загалом. Таким чином, ми зараз тримаємо курс у бік системи, планети якої нещодавно почали колонізувати вихідці із третьої планети Сонячної системи. Щоправда, кількість їх нам теж не відома, бо сама система відкрита порівняно нещодавно.

       Взагалі-то під час дальніх перельотів – скажімо, такий, як наш – астронавти заходять до кріогенних камер і там їх переносять. Проте, ми цього робити не будемо, тому, що переліт займе трохи більше однієї незалежної години. Вже за вісімдесят хвилин незалежного часу ми будемо на місці.

       Начальник експедиції космольота «Зоряний скороход» – Олександр Максимович.

       17 квітня 2148 року, середа. За Гринвічем – 11:57»